Проростки вівса

Овес є однорічною трав’янистою рослиною із родини Злаки. Батьківщиною вважається північно-східний Китай і Монголія. Всього відомо близько 40 видів вівса, більшу частину з яких вирощують на євразійській території, при помірному кліматі. З його зерна роблять борошно, крупу і пластівці. Цілющі властивості рослини були відомі ще з часів Гіппократа – воно використовувалося для зміцнення і очищення організму. У Великобританію овес потрапив з Риму, і вже з XII століття англійці настільки полюбили вівсяну кашу, що вона стала їх національною стравою.

Насіння вівса проростає легко і швидко. Для пророщування підходить лише овес під назвою “голозернистий”*. Він не пошкоджується у процесі лущення, легко проростає, а зерно можна їсти цілком, оскільки на ньому немає жорсткої оболонки.

Смак проростків: молочно-горіховий, соковитий.

Інструкція по пророщуванню:

1. 3-4 столових ложки голозерного вівса перебрати, промити, замочити в Пророщувачі на 6-8 годин (наприклад, на ніч), зерно повинно бути повністю покрито водою

2. Вранці промити чистою водою кілька разів, потрусити (щоб наситити зерно повітрям), залишити у вологому стані на 2-3 дні

3. Промивати і струшувати кожні 8-10 годин до появи проростків потрібної довжини

4. Вжити в їжу або помістити в холодильник у скляному посуді з доступом повітря (але не більше, ніж на дві доби)

Проростки вівса багато в чому перевершують проростки інших злаків, тому що зерно вівса характеризується оптимальним співвідношенням білків (9-20%), жирів (11%), вуглеводів (40%) і вітамінів групи В. Овес містить багато розчинної клітковини, вітаміни Е і К, є джерелом кальцію, заліза, магнію, сірки, кремнію, хрому, цинку, фтору, йоду. Кількість вітаміну С збільшується при проростанні з 0,88 до 23,71 мг / 100г.

Сумарний вміст антиоксидантів (ССА) в процесі проростання насіння цієї рослини збільшується у 9,8 раза і досягає на п’яту добу 334 мг / 100г.

Проростки вівса мають обволікаючу, жовчогінну та сечогінну дію, сприяють виведенню токсинів. Їх можна використовувати як тонізуючий, загальнозміцнюючий і протизапальний засіб. Рекомендовані при гіповітамінозі, хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при залізодефіцитній анемії, виснаженні нервової системи, діабеті, допомагають відновитися після хвороби. Ефективні при захворюваннях нирок, туберкульозі й порушеннях діяльності щитовидної залози. З їх допомогою нормалізують роботу шлунково-кишкового тракту, позбавляють від дисбактеріозу. Проростки вівса сприяють лікуванню і профілактиці жовчнокам’яної хвороби, гепатиту і тромбозу, оздоровлення організму після травм. Рекомендується вводити їх в раціон і в тяжких випадках – після перенесеного ішемічного інсульту, при хворобі Паркінсона, розсіяному склерозі.

Регулярне споживання проростків стимулює обмін речовин і кровотворення, підвищує імунітет, компенсує вітамінну і мінеральну недостатність, нормалізує кислотно-лужний баланс, сприяє очищенню організму від шлаків і ефективному травленню, підвищує потенцію, уповільнює процеси старіння. Особливо корисні пророщене зерно дітям і літнім людям, вагітним і годуючим жінкам, людям інтенсивної розумової і фізичного праці.

* Слово “голозернистий” використовується для позначення особливої ​​форми культури зернових, коли зерно не вкрите лушпинням. Звичайні овес і ячмінь відносяться до плівчастих зернових культур, у яких насіння покрито щільною оболонкою. Перед вживанням у їжу такі злаки проходять процес лущення, і під час цього процесу вони втрачають здатність до проростання. Ось чому спельта (зерно якої теж покрите щільною оболонкою), як правило, проростає не так рівномірно і не так добре, як пшениця.

А у голозернистих вівса і ячменю лушпиння немає, як і у жита й пшениці, тому ці сорти добре проростають, і зерна можна вживати в їжу цілком – на них немає твердої оболонки.